Індивідуальна освітня траєкторія - це персональний шлях реалізації особистісного потенціалу кожного студента Українського державного університету імені Михайла Драгоманова для досягнення певного рівня компетентності, визначеного стандартом освіти, в умовах власної відповідальності та власного бажання. Особистісний потенціал студента - це сукупність власних інтересів, навчальних можливостей та його пізнавальних, творчих, комунікативних, дослідницьких здібностей. Процес виявлення, реалізації і розвитку цих здібностей студентів відбувається в ході освітнього руху студентів по індивідуальних траєкторіях навчання.
Метою формування індивідуальної освітньої траєкторії є орієнтація на індивідуальні можливості й запити студентів, здатність до пошуку й засвоєння нових знань, ухвалення нестандартних і відповідальних рішень у сфері своєї професійної діяльності, постійного підвищення власної конкурентоспроможності на ринку праці.
Структурні складові формування індивідуальної освітньої траєкторії:
• аналіз навчального плану спеціальності;
• ознайомлення з анотаціями дисциплін, які входять до навчального плану;
• аналіз компетентностей, які формуються в процесі вивчення конкретних дисциплін, та варіанти їх розширення;
• аналіз інформаційно-комунікаційних можливостей здобувача освіти;
• аналіз усвідомленості своєї перспективи й можливості активної участі у власній освіті;
• ознайомлення студента з можливостями гнучкості й динамічності освітньої програми відповідно до вимог ринку праці;
• можливість індивідуалізації й творчого складника в процесі навчання;
• участь у тренінгах для здобувачів освіти.
Шляхи формування індивідуальної освітньої траєкторії:
• вільний вибір студентом видів навчальної діяльності;
• вільний вибір дисциплін, які найбільше імпонують його побажанням і уявленням про професію, запитам, інтересам;
• навчання здобувачів освіти старших курсів за індивідуальним графіком роботи з поєднанням його з професійною діяльністю;
• участь здобувачів освіти у програмах академічної мобільності;
• вибір баз навчальних і виробничих практик;
• участь у діяльності літніх оздоровчих установ, таборів тощо;
• участь у наукових конференціях, семінарах, олімпіадах, конкурсах, змаганнях тощо;
• вибір тематики та наукового керівника науково-дослідних робіт;
• вибір тематики, наукового керівника курсової роботи та право запропонувати свою тему;
• проходження сертифікаційних курсів для формування додаткових професійних компетентностей.
